Click to listen highlighted text!


  • 25 листопада 2021 року

    ЦДАВО України презентує тематичну добірку документів “Велике нещастя впало на Україну...” до 88-х роковин Голодомору в Україні. Назвою для неї стали слова з відозви Генерального секретаріату Головної еміграційної ради у Франції, опублікованої у газеті “За Україну” в 1933 р.

  • Український правничий з’їзд у Празі

    Український правничий з’їзд у Празі був організований Українським правничим товариством в Чехо-Словаччині. Його засідання проходили 4-7 жовтня 1933 р. під почесним головуванням ректора Українського вільного університету, професора Івана Горбачевського. На з’їзді прозвучало понад 30 доповідей з юриспруденції, економіки й соціології. Зокрема, були заслухані доповіді політичного діяча, вченого-правника С. Дністрянського «Проблеми господарського права в модерній добі», «Нові шляхи українського цивільного права», державного діяча, вченого-правознавця О. Ейхельмана «Кодифікація міжнародного права», соціолога, правника, адвоката В. Старосольського «Міжнародне питання про право і державу», державного діяча, сенатора, міністра юстиції УНР С. Шелухина «Участь громадського елементу в суді», «Нові шляхи українського карного права», політичного діяча, юриста А. Андрієвського «Маєткові відносини подружжя в українському праві».

  • Володимир Олександрович Савченко-Більський

    Володимир Олександрович Савченко-Більський (14.07.1867 – 21.09.1955) – військовий діяч, генерал-хорунжий Флоту УНР, контр-адмірал. Народився на Чернігівщині. В 1893 р. закінчив піхотне юнкерське училище, з 1902 служив у Адміралтействі, на Північному, Чорноморському флотах. Після утворення Української Центральної Ради очолив Українську Чорноморську громаду. Згодом був директором канцелярії Морського міністерства УНР, командувачем Чорноморського флоту (1920 р.), начальником Воєнно-морської управи УНР. З його ініціативи засновано гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам’янці-Подільському. З 1921 р. перебував у таборах інтернованих формувань Армії УНР в Польщі, згодом переїхав до Франції. Автор статей з історії військово-морського флоту. У фондах ЦДАВО України «Морський генеральний штаб при Морському міністерстві Української Держави» (ф. 2203), «Морське міністерство Української Народної Республіки» (ф. 2333)…

  • Олександр Антонович Кошиць

    Олександр Антонович Кошиць (1875-1944) – хоровий диригент, композитор та етнограф. Він народився в селі Ромашки Київської губернії. Навчався в Богуславській бурсі, Київській духовній семінарії та Київській духовній академії. У 1902-1904 рр. викладав історію в гімназіях Ставрополя і Тифліса; за дорученням Кубанського статистичного комітету подорожував по станціях Кубані й записував козацькі пісні. Після повернення до Києва працював у Київській духовній семінарії, Учительській семінарії, 2-й жіночій та 1-й комерційній школах, Музично-драматичному інституті М. Лисенка. З 1908 р керував хором студентів Київського університету, який користувався великою популярністю серед киян. Працював диригентом: театру М. Садовського, хору Вищих жіночих курсів, Київського оперного театру. У 1917 р. був призначений Українською Центральною Радою музичним представником Театрального і…

  • Біографічна довідка

    Народилася 15 квітня 1963 року у м. Києві. У 1984 році закінчила Київський торговельно-економічний інститут за спеціальністю «Товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами». З 1994 року працювала на посадах архівіста 2 категорії та архівіста 1 категорії відділу комплектування, відомчих архівів та діловодства Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. З 1997 року –  завідувач цього відділу. З січня 2003 року – начальник відділу формування Національного архівного фонду та діловодства Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. З березня 2004 року працює на посаді заступника директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. За час роботи на посаді проявила себе кваліфікованим спеціалістом у справі визначення…

  • «Готуймось же до останнього рішучого бою». До 100-ї річниці другого зимового походу

    25 жовтня 1921 р. розпочався рейд Повстанської армії УНР на територію України, який увійшов в історію під назвою Другого Зимового походу, досі залишається маловідомим для широкої громадськості та викликає суперечливі оцінки істориків. На жаль, визвольна боротьба українців за волю і державність у 1917-1921 рр. завершилася трагедією під Базаром. Про неї свідчать документи онлайнової виставки Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України «Готуймось же до останнього рішучого бою», присвяченої 100-річчю Другого Зимового походу. На виставці презентовано документи про підготовку загального повстання та перебіг бойових дій, які ілюструють вияв надзвичайної мужності, витривалості та героїзму учасників походу. Вшануємо героїв, які загинули в бою, але не зрадили Україну! Вони стали символом стійкості…

Click to listen highlighted text!